Природничі науки та природокористування

СУЧАСНІ МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ТА ДЕМОГРАФІЧНІ ЗМІНИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Валентин Боровий — 2025-07-14

У статті розглядаються наслідки примусових зовнішніх та внутрішньо-державних міграцій,
спричинених активним етапом війни між російською федерацією та Україною. Для цього використовується
різноманітна інформація з відкритих джерел, експертні оцінки, оскільки офіційну статистику в умовах
конфлікту та обмеженого доступу складно отримати. Досліджено тенденції примусової міграції в Україні,
за кордоном. Виявлено зменшення активного відтоку населення з України, визначено причини повернення
примусово переміщених осіб в Україну, оцінено наслідки цих значних міграцій та запропоновано рекомендації
для їхнього регулювання.

ДІОКСИД ЦИРКОНІЮ. ОГЛЯД

Руслана Горда — 2025-07-14

Одним з оксидів металів, до яких прикута увага дослідників, є оксид цирконію, загальна формула
ZrO₂. Його унікальні властивості, а саме: поліморфізм; хімічна, механічна та термічна стабільність;
твердість; амфотерна природа; висока іонна провідність; висока діелектрична стала; каталітична
активність; висока розчинність домішок, − зумовлюють його широке застосування.
Метою даної роботи була систематизація та огляд загальних властивостей діоксиду цирконію,
порівняння основних його методів синтезу, огляд способів стаблізації з використанням іонів різних металів
та визначення основних областей і подальших перспектив його застосування.

ВИСОТА РОСЛИН КУКУРУДЗИ ЗА ЗАСТОСУВАННЯ ГЕРБІЦИДУ БАТУ В. Г.

Альона Заболотна — 2025-07-14

Наведено результати досліджень щодо ефективності застосування гербіциду Бату в різних дозах за різних способів внесення та його впливу на зниження забур’яненості посівів кукурудзи при вирощуванні її гібриду Порумбень 359 МВ. Досліджено вплив препарату на зміну інтенсивності росту рослин кукурудзи гібриду Порумбень 359 МВ у висоту на різних фазах розвитку досліджуваної культури та як наслідок формування структури продуктивності й врожайності досліджуваної культури. Обгрунтовано використання препарату, що значно зменшує конкуренцію забур’янення з кукурудзою, покращуючи врожайність та якість урожаю.

ФОРМУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ УМІНЬ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ХІМІЇ НА ОСНОВІ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ

Олена Задорожна — 2025-07-14

Основний зміст навчання хімії зосереджений на формуванні у школярів знань, умінь і навичок, які важливі для життя, але не завжди відповідають реальним потребам сучасного суспільства і віковим особливостям розвитку. Виклики, пов’язані з формуванням предметних умінь з хімії, обумовлені впровадженням міжнародних стандартів в українську систему освіти, з метою підвищення якості навчання та посилення практичної складової навчального процесу. Проведений аналіз анкетування, інтерв’ювання, контрольних і практичних робіт, а також участь учнів в олімпіадах різних рівнів і аналіз шкільної документації вказують на низький рівень сформованості предметних умінь з хімії в учнів українських шкіл.

ІОННИЙ АСОЦІАТ БЕНДАЗОЛУ З МЕТИЛОВИМ ОРАНЖЕВИМ ТА ЙОГО АНАЛІТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ

Жолт Кормош — 2025-07-14

Проведено дослідження, яке виявило, що бендазол (БЕН) утворює іонний асоціат із метиловим оранжевим (МО), здатний існувати у твердому стані. Цей асоціат перспективний для створення пластифікованих мембранних потенціометричних сенсорів, чутливих до бендазолу. Енергоефективність процесу утворення іонного асоціату обґрунтовано за допомогою математичного моделювання. Для моделювання системи «МО⁻ + БЕН⁺» було використано програму HyperChem 8.0 із варіюванням початкового взаємного розташування протиіонів (метод «single point»). Оптимізація геометрії іонів виконувалась методом молекулярної механіки (MM+), а стандартну ентальпію утворення (ΔH0) іонів та асоціату «БЕН⁺ + МО⁻» розраховано напівемпіричним методом PM3. Результати свідчать, що різниця між енергією утворення іонного асоціату та сумарною енергією його компонентів становить 75,4 кДж/моль, підтверджуючи термодинамічну вигоду процесу. Оптимізація складу мембран і вивчення впливу пластифікаторів на електроаналітичні характеристики сенсорів дозволили встановити, що найефективнішими пластифікаторами є триклорфосфат (ТКФ) і динитрофталат (ДНФ), для яких добуток діелектричної проникності та полярності Роршнайдера (ε × ПР) становить 123,5 та 175 відповідно. Менш ефективними виявилися дибутилфталат (ДБФ) і діетилфталат (ДЕФ), значення яких дорівнюють 235,6 та 326. Мембрани з пластифікаторами одного гомологічного ряду (ДЕФ, ДБФ, ДОФ, ДНФ) демонструють зменшення нахилу Нернстівської функції зі збільшенням діелектричної проникності пластифікатора. Робочий інтервал рН потенціометричних електродів становить 2–5. Потенціал стабілізується протягом 8–13 секунд, а показник дрейфу не перевищує 2–3 мВ/добу. Стабільність електроаналітичних характеристик сенсорів зберігається протягом чотирьох місяців. Прилади характеризуються високою селективністю щодо різноманітних речовин та іонів. Зокрема, визначення бендазолу не піддається впливу 400- чи 900-кратного надлишку глюкози, крохмалю, полівінілового спирту, а також іонів Na⁺, K⁺, Mg²⁺, Ca²⁺, Ba²⁺, що дозволяє застосовувати сенсори для аналізу різних матриць. Було розроблено методику потенціометричного визначення бендазолу, яка пройшла успішну апробацію на зразках лікарських форм.

КІЛЬКІСНИЙ СКЛАД ОРГАНІВ ЦВІТІННЯ QUERCUS ROBUR L. ЗАЛЕЖНО ВІД БІОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КЛОНІВ ТА ДІЇ ХЛОРХОЛІНХЛОРИДУ

Ігор Красноштан — 2025-07-14

Дуб звичайний (Quercus robur L.) є цінною деревною породою не лише в Україні, а й у світі загалом. У зв’язку з цим, виникає потреба у формуванні плюсових насаджень цієї культури, які б забезпечили попит на насіння і саджанці Qercus robur. Однак, однією з проблем формування і функціонування таких насаджень є періодичність репродуктивної фази дуба, яка знижує їх продуктивність. Для нівелювання цієї проблеми використовують різні підходи, одним із яких є застосування регуляторів росту рослин, наприклад, хлорхолінхлориду. У результаті проведених досліджень нами було встановлено, що застосування вказаної речовини позитивно впливало на чисельність маточкових та тичинкових квіток у Quercus robur. Крім того, було виявлено залежність кількості генеративних органів дуба від клону, який використовувався у ході дослідів. Таким чином, нами встановлено, що генеративний розвиток дуба звичайного істотно залежить від клону, умов року, що передує цвітінню і може бути простимулюваним водним розчином хлорхолінхлориду, дія якого виражається у збільшенні кількості як маточкових так і тичинкових квіток.

ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ТА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНОЇ КАРТИНИ СВІТУ

Світлана Люленко — 2025-07-14

У статті розглядаються теоретичні та методичні аспекти формування біологічної картини світу у майбутніх вчителів біології та здоров’я людини. Акцент зроблено на значенні інтеграції наукових знань, розвитку екологічної свідомості та компетентнісного підходу в освітньому процесі. Визначено ключові педагогічні підходи, такі як міждисциплінарність, проблемно-орієнтоване навчання та використання інформаційних технологій, які сприяють поглибленому розумінню складних біологічних процесів. Особлива увага приділяється важливості екологічної освіти та підготовці майбутніх вчителів до вирішення сучасних проблем взаємодії людини з природою. У результаті дослідження зроблено висновок про необхідність оновлення навчальних програм та підходів у вищій педагогічній освіті для формування у студентів цілісного уявлення про біологічні процеси і явища.

ТЕХНОЛОГІЯ ОЧИЩЕННЯ ВИСОКОКАЛАМУТНИХ ВОД ІЗ ТЕХНОГЕННИМ ЗАБРУДНЕННЯМ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ХІМІЧНИХ РЕАГЕНТІВ

Святослав Мандебура — 2025-07-14

У статті доведено, що безреагентна технологія очищення висококаламутних вод із техногенними забрудненнями є інноваційним підходом до зниження забруднення без використання хімічних речовин. Ця технологія спрямована на видалення твердих часток та токсичних компонентів, що утворюються внаслідок промислової діяльності, з використанням фізичних, електрохімічних та мембранних методів очищення. Безреагентні методи дозволяють уникнути вторинного забруднення, знижують витрати на хімічні реагенти та є екологічно безпечнішими. Такий підхід має потенціал для широкого застосування на промислових об’єктах, а також у системах очищення води на територіях, схильних до техногенних впливів, що сприятиме збереженню навколишнього середовища та покращенню якості водних ресурсів.

Метою дослідження є розробка та оптимізація безреагентної технології очищення висококаламутних вод, що містять техногенні забруднення. Дослідження спрямоване на вивчення ефективності різних фізичних, електрохімічних та мембранних методів очищення, які дозволяють зменшити концентрацію забруднювальних речовин без застосування хімічних реагентів. Це забезпечить створення екологічно безпечних та економічно доцільних рішень для очищення промислових стічних вод, що сприятиме збереженню водних ресурсів і зменшенню негативного впливу на довкілля. Здійснено аналіз якості води в річках Десна і Снов та комплексний аналіз проб води, взятих з цих річок, щоб визначити рівень каламутності, склад і концентрацію техногенних забруднень. Це дозволить оцінити вихідний стан води та виявити основні джерела забруднення. Випробувано різні безреагентні методи очищення води на основі відібраних проб з Десни та Снову, таких як фільтрація, електрофлотація, ультрафільтрація, а також інші фізичні та мембранні методи. Мета – встановити оптимальні параметри очищення для зниження каламутності та видалення техногенних забрудників. Здійснено порівняльну оцінку ефективності кожного методу для умов висококаламутних вод цих річок, враховуючи економічну доцільність і екологічну безпечність. Розроблено практичні рекомендації щодо впровадження безреагентної технології очищення для водойм із подібним рівнем забруднення, орієнтуючись на приклад річок Десна та Снов. Це дозволить сформувати адаптивні підходи до очищення висококаламутних вод з урахуванням специфіки водного басейну України. Дослідження спрямоване на вивчення складу і властивостей цих вод, а також на визначення впливу різних безреагентних методів очищення на зниження рівня забруднення та покращення якості води в умовах антропогенного навантаження. Досліджуються різні методи безреагентного очищення, такі як фізичні, електрохімічні та мембранні, а також їх оптимальні параметри для досягнення максимального рівня очищення.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГІДРОЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ ОБ’ЄКТІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Світлана Совгіра — 2025-07-14

У статті розглядаються питання забезпечення гідроекологічної безпеки водогосподарських об’єктів Черкаської області. Акцент зроблено на аналізі екологічного стану річок, водосховищ та інших водойм, що знаходяться на території області. Визначено основні фактори, які негативно впливають на якість водних ресурсів, включаючи промислове забруднення, сільськогосподарську діяльність та недостатню ефективність водоохоронних заходів. Окрему увагу приділено стратегічним підходам до покращення стану водних об’єктів, зокрема, впровадженню сучасних технологій очищення, оптимізації водного режиму та контролю якості води. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності управління водними ресурсами, що сприятиме стабілізації екологічної ситуації та збереженню біорізноманіття регіону. Метою дослідження є забезпечення гідроекологічної безпеки водогосподарських об’єктів Черкаської області шляхом аналізу екологічного стану водойм, ідентифікації основних чинників забруднення та розробки рекомендацій для покращення якості водних ресурсів і управління ними. Проведено аналіз екологічного стану водогосподарських об’єктів Черкаської області, включаючи річки, водосховища та інші водойми; ідентифікувати основні джерела та чинники забруднення водних ресурсів у регіоні; оцінити вплив антропогенних і природних факторів на якість води.

Розроблено рекомендації щодо зниження негативного впливу забруднювачів та покращення екологічного стану водних об’єктів; запропоновано стратегії та заходи для ефективного управління водними ресурсами та підвищення їх гідроекологічної безпеки на прикладі водогосподарських об’єктів Черкаської області (річки, водосховища, ставки та інші водойми, що мають екологічне, соціальне та економічне значення для регіону). Досліджено процеси та фактори, що впливають на гідроекологічну безпеку водогосподарських об’єктів Черкаської області, а також методи та заходи для поліпшення якості водних ресурсів і їхнього сталого використання.

ГІДРОФІЛЬНІ ПТАХИ МАЛИХ РІЧОК СЕРЕДНЬОГО ПОБУЖЖЯ

Леся Мороз — 2025-07-14

У статті подано результати польових досліджень гідрофільних видів птахів малих річок Середнього Побужжя. На основі моніторингу долинно-річкових біотопів малих приток річки Південний Буг: Уманки, Синиці, Кам’янки, Савранки, Дохни, Афії виявлено місця гніздування та оселення 24 видів гідрофільних птахів, серед яких 2 види перебувають під загрозою зникнення та потребують охорони. Здійснено аналіз основних наукових публікацій з орнітологічного напряму, що є теоретичним підґрунтям для пізнання процесів життєдіяльності та поширення гідрофільних птахів. Описано та адаптовано методику проведення орніто-біотопічних досліджень гідрофільних видів птахів. Подано коротку фізико-географічну характеристику Середнього Побужжя як типового рівнинного регіону для вивчення природи, рослинного і тваринного світу. Запропоновано деякі можливі шляхи оптимізації стану долинних біотопів і збереження, збільшення чисельності та видового різноманіття гідрофільних птахів у межах регіону дослідження.

ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ І ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУР СОСНИ В ЧЕРКАСЬКОМУ БОРУ

Владислав Парахненко — 2025-07-14

У статті доведено, що Черкаський бір, один із найбільших лісових масивів України, вирізняється особливими природними умовами, що роблять його сприятливим для вирощування сосни звичайної (Pinus sylvestris). Проте, для успішного створення та підтримання соснових культур у цьому регіоні потрібне врахування специфічних кліматичних і ґрунтових умов, адже тут домінують піщані та супіщані ґрунти з низьким рівнем родючості. Через це вирощування сосни в Черкаському бору вимагає застосування спеціалізованих агротехнічних заходів, таких як правильний вибір насіння, підготовка ґрунту, захист молодих дерев від шкідників і захворювань, а також підтримка оптимального мікроклімату для росту.

ВПЛИВ СКЛАДУ ПОЖИВНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ЗДАТНІСТЬ ДО РОЗМНОЖЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЮ СЕЛЕРИ КОРЕНЕПЛІДНОЇ

Тетяна Поліщук — 2025-07-14

Досліджено вплив складу поживного середовища на ростові процеси та врожайність сортів селери коренеплідної за умови додавання регулятору росту рослин 6 - Бензолоамінопурину різних концентрацій. Встановлено, що використання поживного середовища Мурасіге-Скуга з додаванням 0,2 % 6 -БАП забезпечує оптимальний розвиток розсади селери коренеплідної, що значно підвищує вихід розмножувального матеріалу та збільшує товарну врожайність та якість коренеплодів.

ВПЛИВ ЗМІН У ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННІНА ЛАНДШАФТНІ СТРУКТУРИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Томас Рожі — 2025-07-14

У статті розглядається вплив змін у землекористуванні на ландшафтні структури територіальних громад. Вивчення впливу змін у землекористуванні на розвиток територіальних громад набуває все більшої актуальності на тлі сучасних глобальних викликів і глибоких змін. Урбанізація, інтенсивне сільське господарство, зміна клімату та демографічні зміни значно впливають на ландшафти, вимагаючи від територіальних громад адаптації та стратегічного реагування. Доведено ряд позицій: по-перше, зміни в землекористуванні спричиняють значний екологічний вплив, такий як деградація ґрунтів, втрата біорізноманіття та порушення екосистем, що впливають на якість життя та стійкість місцевих екосистем; по-друге, зміни в ландшафтах безпосередньо впливають на соціально-економічний розвиток громад, сприяючи економічному зростанню та створенню робочих місць, але можуть також викликати соціальні конфлікти та зниження якості життя. по-третє, важливим компонентом є розробка стратегій управління землекористуванням, які інтегрують екологічні та соціальні аспекти. Це дослідження дозволяє не лише краще зрозуміти наслідки цих процесів, а й сформулювати практичні рекомендації для сталого розвитку територіальних громад в Україні. Впровадження стратегічного планування територій є ключовим інструментом для підвищення конкурентоспроможності регіонів та ефективного управління територіальним розвитком. Цей підхід дозволяє досягти всебічного соціально-економічного прогресу територій громад, ефективного використання обмежених регіональних ресурсів і стимулює діалог між урядом і громадянським суспільством. Для забезпечення сталого розвитку практик землекористування на рівні територіальних громад необхідно враховувати чотири групи факторів: екологічні, суспільні, економічні та соціальні. Проте всі ці групи факторів тією чи іншою мірою взаємопов’язані, і всі разом утворюють єдиний принцип екологізації земель територіальних громад.

У статті доведено, що впровадження стратегічного планування територій є ключовим інструментом для підвищення конкурентоспроможності регіонів та ефективного управління територіальним розвитком. Цей підхід дозволяє досягти всебічного соціально-економічного прогресу територій громад, ефективного використання обмежених регіональних ресурсів і стимулює діалог між урядом і громадянським суспільством.

РОЗМНОЖЕННЯ ІНТРОДУКОВАНИХ ВИТКИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН У ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Вікторія Скакун — 2025-07-14

У статті описано різноманіття декоративних деревних рослин, де виткі рослини займають особливе місце завдяки їх успішному використанню для озеленення стін будинків, парканів, альтанок та спеціально облаштованих опор. Теоретично обгрунтовано потребу у витких рослинах так як влітку вони захищають стіни від перегрівання сонячним теплом, знижуючи температуру всередині приміщень і поліпшуючи мікроклімат. Для промислових споруд виткі рослини покращують зовнішній вигляд, зменшують шум та обмежують проникнення пилу в адміністративні та виробничі приміщення. Встановлено, що виткі рослини рідко використовують у озелененні і переважно вирощують у ботанічних садах, дендропарках і на присадибних ділянках, що стосується і зони Правобережного Лісостепу України.

МОНІТОРИНГ ЗАБРУДНЕНОСТІ ҐРУНТУ ДИТЯЧИХ МАЙДАНЧИКІВ М. УМАНЬ ПАРАЗИТАРНИМИ ЗБУДНИКАМИ ІНВАЗІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Любов Соболенко — 2025-07-14

У статті розглядається проблема поширення паразитарних хвороб, збудниками яких є гельмінти. В дослідженні доведено, що гельмінтози є особливо поширеними в умовах, де відсутні належні санітарні умови, найчастіше вони зустрічаються у ґрунті. Акцентовано увагу на тому, що зміни клімату, війна та руйнування інфраструктури можуть збільшити ризики поширення паразитарних інфекцій. Крім того, звернено увагу на те, що глобальне потепління змінює умови навколишнього середовища, створюючи сприятливі умови для життя і розмноження багатьох паразитів, у тому числі тих, які передаються через недотримання санітарно-гігієнічних умов. Встановлено, що саме ці фактори можуть створити особливі умови для зростання чисельності та поширення небезпечних паразитів, що може потребувати посилення контролю за санітарними умовами, просвітницьких заходів і моніторингу здоров’я населення для профілактики поширення гельмінтів.

ДО ІСТОРІЇ ФОРМУВАННЯ ФЛОРИ ВОДОЙМ І БОЛІТ У СКЛАДІ ДАВНІХ ФЛОР ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Галина Чорна — 2025-07-14

З’ясовано, що для розробки проблеми реліктів та їхніх рефугіумів важливе значення мають результати палеофлористичних досліджень, проведених в Україні Д. К. Зеровим, О. Т. Артюшенко, Л. Г. Безусько та іншими палеоботаніками. Встановлено, що основою їх досліджень був спорово-пилковий аналіз відкладів пізнього плейстоцену та голоцену. Показано, що ці дані дозволяють реконструювати основні зміни у складі рослинного покриву, зокрема водойм і боліт, у зазначені відрізки часу. З’ясування тенденцій розвитку флористичного складу здійснено нами на основі комплексного аналізу палеоботанічних і сучасних флористичних даних з урахуванням міждисциплінарних досліджень. Сучасна флора водойм і боліт Лісостепу України включає ряд реліктових видів, ареали яких зазнали скорочення впродовж пізнього голоцену. До аналізу історії формування та поширення гідрофільної флори в Лісостепу України залучено дані геології, палеогеографії та палеогідрографії.