Природничі науки та природокористування

ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СТВОРЕННЯ СУПУТНИКОВОЇ ГЕОДЕЗИЧНОЇ МЕРЕЖІ В УМОВАХ НИЗЬКИХ ШИРОТ

2025-01-31T10:32:52+02:00

Дане дослідження полягає у використанні на стадії проектування геодезичної мережі алгоритму оцінки точності супутникових визначень за методом трилатерації; розробки технології супутникових спостережень, що передбачає застосування трьох-чотирьох приймачів; використання проекції Меркатора під час виконання інженерно-геодезичних робіт; визначенням нормальних висот методом геометричного нівелювання, а для проектування в недоступних або важкодоступних місцях використання моделі квазігеоїду.
Дане дослідження спрямоване на теоретичне обґрунтування та створення геодезичної мережі у специфічних умовах низьких широт, що забезпечує виробництво інженерно-геодезичних робіт на території міста Янбу-2 в Саудівській Аравія.
За результатами дослідження розроблено спосіб супутникових спостережень під час створення геодезичної мережі, що полягає у проведенні статичних одночасних спостережень на трьох пунктах мережі, перенесення приймача на пункт суміжного трикутника з залишенням двох приймачів на суміжній стороні, що забезпечує точність супутникових визначень.
Ця робота відкриває перспективи для подальших досліджень та створення геодезичної мережі у специфічних умовах низьких широт, що дає можливість проведення подальших інженерно-геодезичних робіт.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ЛЮДИНИ В РІЗНІ ВІКОВІ ПЕРІОДИ

2025-01-31T11:04:09+02:00

У статті розглянуто та проаналізовано опорно-рухову систему яка являє собою важливий комплекс органів та тканин, який забезпечує підтримку та рухи людського організму. Розкрито статеві відмінності формування опорно-рухового апарату у дітей, а також охарактеризовано цей процес у різні вікові періоди, а саме: дошкілький, молодший шкільний та підлітковий вік. Дано характеристику функціональних особливостей окремих компонентів скелету та м’язів у рамках опорно-рухового апарату та встановлено взаємозв’язок між етапами його формування і функціонуванням у різні вікові періоди людини.

ДЕМОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2025-01-31T12:23:34+02:00

Геодемографічні процеси є важливими показниками розвитку регіону. Аналіз показників руху населення
– природного та механічного, статево-вікової структури, навантаження на працездатне населення дітьми,
пенсіонерами, визначають основні показники демографічних процесів досліджуваної території. У статті
проаналізовано демографічні показники населення Одеської області упродовж 1990–2022 р. та зроблено спробу
змоделювати втрати чисельності населення у результаті російсько-української війни. Висвітлений аналіз
науково-методичної літератури, який засвідчив проблематику дослідження з точки зору регіональних
характеристик геодемографічних показників Одеської області.

АНАЛІЗ СТАНУ ПРОБЛЕМИ УТИЛІЗАЦІЇ ВІДХОДІВ БРОДИЛЬНИХ ВИРОБНИЦТВ

2025-01-31T12:41:54+02:00

У статті розглядаються проблеми виробництва та утилізації відходів підприємств пивоварної та
спиртової промисловості. За результатами дослідження розкрито питання переробки основних відходів
пивоварного та спиртового виробництв, які забезпечують сільськогосподарські комплекси кормами. До
основних відходів пивоваріння та спиртового виробництва відносять пивну дробину та спиртову барду.
Встановлено, що утилізація відходів бродильних виробництв побудована на вирішенні проблем екологічного,
економічного і технологічного напряму, серед яких актуальною є технологічна складова переробки відходів.
За результатами дослідження підтверджено, що пивна дробина, яка містить БАР, має високу
поживність і може використовуватися при виготовленні кормів для сільськогосподарської промисловості.
Однак застосування сирої дробини як кормового засобу не завжди є придатною для подальшого
використання збалансованого харчування, а також виникають значні труднощі з транспортуванням,
повʼязані з наявністю великої кількості води.
Утилізація відходів спиртового виробництва в Україні потребує застосування низки технологій та
високоякісного обладнання.

ФЕРМЕНТАТИВНА АКТИВНІСТЬ АНТИОКСИДАНТНИХ СИСТЕМ РОСЛИН ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЗАСОБІВ БОРОТЬБИ З БУРЯНАМИ

2025-01-31T13:19:59+02:00

Досліджено вплив різних норм гербіциду Логран, внесених окремо та в сумішах з регулятором росту
рослин Емістим С, на активність антиоксидантних ферментів (каталаза, пероксидаза, поліфенолоксидаза) у
рослинах пшениці ярої. Встановлено, що застосування бакових сумішей сприяє збільшенню активності цих
ферментів, що може свідчити про посилення процесів детоксикації у рослинах, спрямованих на ліквідацію
шкідливих метаболітів, утворених внаслідок дії гербіциду. Результати дослідження вказують на потенційну
користь використання таких комбінацій препаратів для підвищення продуктивності посівів пшениці ярої та її
захисту від негативного впливу гербіцидів.

ІНТРОДУКОВАНА ДЕНДРОФЛОРА МІСТА УЖГОРОДА

2025-01-31T13:45:49+02:00

В урбанізованому середовищі види дендрофлори, зокрема інтродукованої, відіграють важливу роль у
формуванні ландшафтів, створенні комфортних умов проживання. Місто Ужгород завдяки використанню в
озелененні численних декоративних екзотів набуло слави квітучої оази Закарпаття. Метою дослідження
було з’ясування видового складу інтродукованої дендрофлори м. Ужгород і її комплексний аналіз.
В роботі використано описовий та метод аналізу літератури, гербарних і фотоматеріалів, зокрема
сайту iNaturalist, списків видового складу ботанічних садів і дендропарків регіону, делектусів ботанічних
установ, а також метод узагальнення та синтезу.
Нами проведені дослідження зелених насаджень міста Ужгорода, розташованого на стику двох
флористичних провінцій, Паннонської та Центральноєвропейської, в сприятливих для видів дендрофлори
термічних і мікрокліматичних умовах. Визначений та проаналізований таксономічний склад дендрофлори,
видалено провідні родини за кількістю інтродуцентів (Asteraceae, Fabaceae). Проведено біоморфологічний та
ареалогічний аналіз інтродукованої дендрофлори.

МЕТОДОЛОГІЧНІ, ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНІ І ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

2025-01-31T13:56:02+02:00

У роботі розкрито методологічні підходи еколого-економічного забезпечення сільськогосподарського
землекористування фермерського господарства, розглянуто топографо-геодезичне і практичне забезпечення
аграрного землекористування, наведено концептуальні аспекти формування системи раціонального
сільськогосподарського землекористування, охарактеризовано базові інструменти еколого-економічного
забезпечення сільськогосподарського землекористування.
Мета статті – висвітлення методологічних, топографо-геодезичних і практичних підходів, які
повинні вирішуватися при розробці проєктів землеустрою щодо еколого-економічного вдосконалення
землекористування фермерського господарства.
Проаналізовано загальні відомості про використання земель сільськогосподарського призначення на
території фермерського господарства. Проведено організацію території землекористування виходячи з
еколого-економічних умов, формування соціальної та інженерної інфраструктури. Визначенно вид і тип
сівозміни з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва.
Сформовано пропозиції щодо вдосконалення землекористування фермерського господарства, на
основі методологічних, топографо-геодезичних і практичних підходів формування масивів земель
сільськогосподарського призначення та еколого-економічної організації території сівозмін в досліджуваному
регіоні.

ДІЯ ХІМІЧНИХ І БІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ФЕРМЕНТАТИВНУ АКТИВНІСТЬ, ВМІСТ ПІГМЕНТІВ ТА ФОТОСИНТЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

2025-02-02T19:52:14+02:00

Стрімкі темпи зростання населення на нашій планеті все частіше призводять до дефіциту харчових продуктів, основним, і часто єдиним, джерелом яких є сільське господарство. Для задоволення все зростаючих потреб людства у продукції агровиробництва ученими розробляються та впроваджуються технології інтенсифікації сільського господарства. Найчастіше, такі технології передбачають використання великої кількості добрив та пестицидів, які хоча й дозволяють отримати більшу кількість якісного врожаю, все ж стають причиною забруднення довкілля і чинником, що, зрештою, шкодить здоров’ю людини.
В останні десятиліття вчені активно вивчають можливість зниження хімічного навантаження на посіви сільськогосподарських культур, шляхом включення до технологій їх вирощування препаратів біологічної природи: біодобрив, регуляторів росту рослин, мікробіологічних інокулянтів тощо. Проте, застосування таких елементів у технологіях вирощування зернових культур, а також їх вивчення, вимагає розуміння світового досвіду в даному напрямку, що й лягло в основу нашої роботи.

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ І ЕКОЛОГІЇ

2025-02-02T20:53:14+02:00

У статті розглянуто та проаналізовано роль екологічної компетентності учнів на уроках біології і екології. Формування екологічної компетентності на уроках біології і екології є важливе для розвитку сучасного суспільства та збереження природних ресурсів. Важливо виховувати учнів у дусі екологічної свідомості, щоб вони розуміли вплив свого споживання на природне середовище і могли приймати обдумані рішення щодо своїх споживчих практик, їх участь у природоохоронних заходах, таких як посадка дерев, прибирання сміття у місцевих парках чи річках тощо.
Формування екологічної компетентності є пріоритетним в процесі навчання та виховання учнів на уроках біології і екології. Екологічна компетентність означає розуміння та усвідомлення екологічного стану планети, країни або регіону, а також причин і наслідків екологічних проблем. Вона включає знання екологічних законів та умов виходу з екологічної кризи. Крім того, екологічна компетентність включає раціональне використання природних ресурсів та заходи з охорони та збереження довкілля.

БЕЗРЕАГЕНТНА ТЕХНОЛОГІЯ ОЧИЩЕННЯ ВИСОКОМУТНИХ ВОД, ЩО МІСТЯТЬ ТЕХНОГЕННІ ЗАСТОСУВАННЯ

2025-02-02T21:06:17+02:00

Нинішні водні ресурси все частіше зазнають забруднення внаслідок інтенсивного використання виробничих технологій та техногенних впливів. У цьому контексті виникає актуальна проблема розробки та застосування безреагентних технологій очищення висококутних вод, що містять залишки від промислових процесів.
Дана дослідницька робота спрямована на вивчення ефективних методів очищення води від техногенних забруднень без використання хімічних реагентів. Вона обгрунтовує важливість застосування безреагентних систем в умовах високого ризику для довкілля та людського здоров’я. Досліджено різноманітні методи, такі як фільтрація, осадження, та інноваційні підходи, які використовують фізичні, біологічні та технологічні принципи для досягнення високого ступеня очищення води. Результати експериментів свідчать про можливість ефективного використання безреагентних технологій в очищенні води від техногенних забруднень, знижуючи негативний вплив на навколишнє середовище та сприяючи створенню сталих та екологічно безпечних систем очищення води для промислових потреб. Ця робота відкриває перспективи для подальших досліджень та впровадження безреагентних технологій в сучасну водопостачальну та промислову інфраструктуру.
Метою роботи є наукове обґрунтування, удосконалення та впровадження в практику технологій і споруд глибокого безреагентного очищення високомутних (до 5 г/л і більше) поверхневих вод, що містять техногенні домішки.

СУЧАСНІ АСПЕКТИ ПРИРОДНИЧОЇ МУЗЕОЛОГІЇ НА ПРИКЛАДІ МУЗЕЮ ЗООЛОГІЇ ІМЕНІ М. Ф. КОВАЛЯ

2025-02-02T21:55:06+02:00

Переслідуючи мету вшанувати пам’ять видатного вченого М. Ф. Коваля, одночасно ми переслідували ідею систематизувати колекції, виставити їх на всезагальний показ та змусити їх працювати на навчальний процес. На сьогодні музей зоології є науковою, навчальною, культурно-освітньою, виховною та природоохоронною структурною одиницею Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Подальша робота буде спрямована на збереження, оновлення та поповнення фондів музею зоології імені М.Ф. Коваля, публікування статей, монографій і навчальних посібників, підготовку матеріалів дисертацій та використання його фондів в освітньому процесі.

ВИКОРИСТАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-02-02T22:04:12+02:00

Із огляду на сучасні процеси інтеграції та диференціації наукових і технічних галузей людської діяльності у освіті, ключовою є проблема міжпредметних зв’язків. Це пов’язано з необхідністю інтегрувати знання з різних наукових галузей для усвідомлення цілісності живої природи та тісної взаємодії її із суспільством.
Важливість проблеми міжпредметних зв’язків у сучасних умовах зростає через зниження рівня зацікавленості молоді у різнобічних знаннях з природничої галузі, адже здебільшого виявляють інтерес до конкретного напрямку (біологія, фізика, хімія). Причиною цього є штучний розрив між спорідненими галузями природничих наук. Систематичне застосування міжпредметних зв’язків у освітньому процесі значно підвищує його ефективність, і відповідно, позитивно впливає на навчання та різносторонній розвиток студентів у закладах вищої освіти. Адже, при вивченні особливостей будови та функціонування живих систем, саме міжпредметні зв’язки слугують засобом формування у здобувачів освіти цілісного природничо-наукового світогляду.
Застосування міжпредметних зв’язків під час вивчення біологічних дисциплін дає можливість здійснювати емпіричні та теоретичні узагальнення знань на основі методологічних принципів, розкривати сутність будови та функціонування живої природи оперуючи природничими, соціально-філософськими поняттями та категоріями, що забезпечує формування цілісної природничо-наукової картини світу.
Дослідження особливостей використання міжпредметних зв’язків під час вивчення біологічних дисциплін продиктоване сьогоденням, адже це є важливою передумовою формування фахових компетентностей здобувачів вищої освіти.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВЯЗКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ПРИРОДНОНАУКОВИХ ТЕОРІЙ

2025-02-02T22:12:16+02:00

Основними напрямками модернізації шкільної освіти є розробка державних стандартів освіти, запровадження єдиного державного іспиту та профільного навчання у старших класах загальноосвітньої школи. Проведений аналіз досліджень щодо проблеми міжпредметних зв’язків дозволяє зробити висновок про те, що у виконаних роботах розглядаються проблеми міжпредметних зв’язків в основному між двома навчальними предметами: фізики, хімії та фізики. Практично немає робіт, в яких досліджувалася б методика реалізації – міжпредметних зв’язків предметів природного циклу на основі узагальнюючого елемента природничих знань. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та розробці концепції реалізації міжпредметних зв’язків фізики, хімії та біології при вивченні фундаментальних природничих теорій на заняттях міжпредметного елективного курсу. Об’єктом дослідження є процес реалізації міжпредметних зв’язків природничих дисциплін в умовах профілізації освіти на старшому ступені загальноосвітньої школи. Предмет дослідження – зміст, методи, засоби та форми проведення навчальних занять, що дозволяють реалізувати міжпредметні зв’язки фізики, хімії та біології при вивченні фундаментальних природничих теорій. У ході дослідження використовувалися такі методи: теоретичні та практичні.

АНАЛІЗ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ І ЗАСОБІВ ДЛЯ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ ВЕЛИКОМАСШТАБНОГО ГЕОДЕЗИЧНОГО ЗНІМАННЯ МЕЛІОРОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ

2025-02-02T22:19:41+02:00

Сучасний розвиток інформаційних технологій в області геодезії, картографії та інтеграція із суміжними галузями науки заклали нові основи в принципи отримання, обробки та зберігання просторової інформації. Одним з важливих питань під час виконання великомасштабної зйомки території меліоративних систем та меліорованих земель є вибір ефективної методики і технології створення із застосуванням новітніх інтегрованих комплексів, які привели б до швидкого, абсолютно нового виду збору і якості інформації, зниження вартості і скорочення термінів виконання робіт.
Проведено теоретичний розрахунок величин точності для окремо виділеного об’єкту та літального апарату. Було показано весь цикл польових робіт, на безпосередньому прикладі реально виконаних робіт, з подальшим порівнянням результату отриманого за допомогою БПЛА, з результатом, який отриманий на основі RTK-знімання. Також проведено кошторисний, організаційний та охоронний аналізи виконаних робіт.
Обґрунтовано головні переваги та недоліки використання БПЛА для виконання топографо-геодезичних робіт.

ОСОБЛИВОСТІ НАСІННОГО ТА ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ BUDDLEJA DAVIDII FRANCH.

2025-02-02T22:55:11+02:00

За сприятливих умов насіння B. davidii в Правобережному Лісостепу України дозріває у 2–3 декадах листопада, плодоношення рослина досягає через 2 роки після посіву, тоді ж спостерігаються перші плоди. З одного суцвіття утворюються 60–70 коробочок по 20–30 в одному пучку. Коробочки відкриті, загострені вгорі, складаються з двох частин. В одній коробочці утворюється близько 50 насінин. Кращий час для посіву насіння – третя декада березня. Насіння проростає без стратифікації. Рослини B. davidii в Правобережному Лісостепу України утворюють життєздатне насіння. Найкращий час для збору насіння – 2–3 декада листопада. Рекомендується поверхневий спосіб посіву. Стратифікувати насіння перед посівом не потрібно. Краща схожість насіння спостерігається при температурі +20–25°С.

ОЦІНКА ЗАСТОСУВАННЯ БІОСОРБЦІЙНОГО МЕТОДУ ОЧИЩЕННЯ ПОВЕРХНЕВИХ СТІЧНИХ ВОД В РАЙОНІ НОВОЇ УМАНІ (Р. УМАНКА)

2025-02-02T23:01:01+02:00

У статті за результатами теоретичного та експериментального дослідження обґрунтовано доцільність та умови застосування біосорбційного методу для очищення поверхневих стічних вод, що характеризуються значною забрудненістю органічними речовинами та сполуками азоту. Встановлено, що для очищення поверхневого стоку від органічних забруднень і сполук азоту доцільно застосовувати біологічні методи. Розкрито, що найбільш ефективно реалізовувати біологічне очищення поверхневого стоку в біологічних реакторах на носіях, що володіють сорбційною активністю по відношенню до забруднень, що видаляються і не потребують регенерації. За результатами дослідження з поверхневим стоком з територій автошляху Київ-Одеса в районі Нової Умані (р. Уманка) підтверджено ефективність біосорбційного методу для глибокого очищення поверхневого стоку від розчинених органічних речовин, сполук азоту забруднень (нафтопродуктів, формальдегіду, етиленгліколю тощо) до нормативів ГДК рибогосподарської водойми.